Гражданский процессуальный кодекс Украины 2010: справочник изменений
Автор:
Сіненкова Юлія Вадимівна
Рік видання:
2010
Настоящий справочник подготовлен специалистами ДОМА ЮРИСТА для лаконичного и простого освещения важных изменений, произошедших в гражданском-процессуальном кодексе Украины.
Изменения внесены Законом Украины " О судоустройстве и статусе судей” от 07.07.2010 р. N 2453-VI
Указанные изменения существенно изменяют некоторые основы ведения гражданского процесса.
№
Редакція норми до зміни
Текст самої зміни
Редакція норми після зміни
Закон, що вносить зміни
1
Відсутня
Стаття нова, доповнила ЦПК.
Стаття 11.1. Автоматизована система документообігу суду
1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
1) об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді;
2) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, у яких вони беруть участь;
3) централізоване зберігання текстів рішень, ухвал суду та інших процесуальних документів;
4) підготовку статистичних даних;
5) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
6) видачу судових рішень та виконавчих листів на підставі наявних в автоматизованій системі документообігу суду даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвалено;
7) передачу справ до електронного архіву.
2. Позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
3. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату суду згідно з їх функціональними обов'язками.
5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі судових рішень та виконавчих листів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів судових рішень, ухвал та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним і юридичним особам, підготовки статистичних даних визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
2
Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:
2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Пункт 2 частини 1 виключено.
Стаття 15 Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:
2) виключено.
Зміни внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
3
Стаття 18:
5. Цивільні справи у зв'язку з винятковими обставинами переглядаються колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, встановлених цим Кодексом, колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати.
7. Відсутня.
Частину 5 викладено в новій редакції.
Статтю доповнено частиною 7.
Стаття 18:
5. Цивільні справи у Верховному Суді України розглядаються колегіально.
7. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
4
Стаття 20. Підстави для відводу судді:
Пункт 5 частини 1 відсутній
Доповнено частину 1 статті 20 пунктом 5.
Стаття 20. Підстави для відводу судді
1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
5
Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.
3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
У частинах першій, другій та четвертій слова "у зв'язку з винятковими обставинами" замінено словами "Верховним Судом України";
Частину третю доповнено словами "у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування рішення або ухвали суду касаційної інстанції".
Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.
3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування рішення або ухвали суду касаційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи Верховним Судом України, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
6
Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)
1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
Частини першу і другу доповнено словами "який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу".
Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)
1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
7
Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.
У частині другій слова "або повідомити про них суд" виключити і доповнити словами "а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті".
Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
8
Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.
Частину другу викладено в новій редакції.
Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
10
Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників
4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
6. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.
Частину четверту доповнити реченням такого змісту: "До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників
4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
6. Виключено.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
11
Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.
У частині четвертій слова "заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами" замінити словами "заяви про перегляд рішення Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
12
Стаття 74. Судові повістки
5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Частину п'яту доповнити чотирма абзацами.
Перше речення частини дев'ятої викласти в новій редакції:
Стаття 74. Судові повістки
5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
9. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
13
Стаття 79. Види судових витрат
3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
6) Відсутній.
Частину третю статті 79 доповнити пунктом 6 такого змісту.
Стаття 79. Види судових витрат
3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
14
Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу
1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Частину першу статті 95 замінити двома частинами такого змісту.
Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу
1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
15
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
1. Судовий наказ може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;
2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.
2. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.
Нова редакція статті.
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
1. Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
16
Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
2. У заяві повинно бути зазначено:
4) вартість майна у разі його витребування;
5. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
6. Відсутня.
Пункт 4 частини другої виключено;Після частини четвертої доповнити новою частиною.
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою.
Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
2. У заяві повинно бути зазначено:
4) виключено.
5. До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
17
Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.
2. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Статтю викладено в новій редакції.
Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
2. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
18
Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу
1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
3. Відсутня.
4. Відсутня.
5. Відсутня.
6. Відсутня.
7. Відсітня.
Статтю викладено в новій редакції.
Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення
1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2 - 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
2. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.
3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2 - 5 частини другої статті 122 цього Кодексу.
4. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
5. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
6. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
7. Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
19
Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті
1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною другою статті 121 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У частині першій статті 101 слова "частиною другою статті 121" замінити словами "частиною першою статті 100".
Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті
1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною першою статті 100 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
20
Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
1. У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Частину першу статті 102 викладено в новій редакції.
Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
1. У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
Стаття 103. Зміст судового наказу
1. У судовому наказі зазначаються:
1) дата видачі наказу;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
Статтю 103 викладено в новій редакції.
Стаття 103. Зміст судового наказу
1. У судовому наказі зазначаються:
1) дата видачі наказу;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.
2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.
3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
1. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.
2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.
1. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.
2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.
3. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
4. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
23
Стаття 105. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
1. У разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
Статтю 105 викладено в новій редакції.
Стаття 105. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання
1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) наказ, що оспорюється;
4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
6) перелік документів, що додаються до заяви.
4. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
6. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу.
(Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
24
Стаття 1051. відсутня.
Доповнено статтею 1051.
Стаття 1051.Розгляд заяви про скасування судового наказу
1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.
4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.
5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.
6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.
7. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.
8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
25
Стаття 106. Скасування судового наказу
1. Заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.
2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.
3. В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
4. Копії ухвали надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановлення.
Статтю 106 викладено в новій редакції.
Стаття 106. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
1. У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
2. Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
3. Виключена.
4. Виключена.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
26
Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача
1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.
Частину першу статті 109 викладено в новій редакції.
Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача
1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
27
Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.
2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.
3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.
4. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.
5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
8. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
9. Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).
10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.
11. Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні місця проживання, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням Міністерства або його територіальних органів.
14. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.
Статтю 110 викладено в новій редакції.
Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.
4. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
8. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
11. Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів.
14. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
28
Стаття 112. Договірна підсудність
1. Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
Статтю 112 виключено.
Стаття 112. Виключена.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
29
Стаття 116. Передача справи з одного суду до іншого
1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;
Пункт 1 частини першої статті 116 викладено в новій редакції.
Стаття 116. Передача справи з одного суду до іншого
1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
30
Стаття 118. Пред'явлення позову
1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.
2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.
3. Відсутня.
Статтю 118 викладено в новій редакції.
Стаття 118. Пред'явлення позову
1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
3. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий.
6. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
7. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
8. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.
Пункт 2 частини другої викладено в новій редакції.
Після частини п'ятої доповнити новою частиною.
Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви
2. Позовна заява повинна містити:
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
6. До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
8. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
9. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
32
Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
6) відсутній.
Частину першу доповнено словами "який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали".
Частину третю доповнено пунктом 6.
Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
6) подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
33
Стаття 122. Відкриття провадження у справі
3. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:
4) час і місце попереднього судового засідання;
5. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
6. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:
У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;
У частині четвертій слова "десяти днів" замінити словами "трьох днів" і доповнено словами "та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи";
Пункт 4 частини п'ятої доповнено словами "якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним".
Стаття 122. Відкриття провадження у справі
3. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
4. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:
4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;
6. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
7. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
34
Стаття 123. Зустрічний позов
1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.
Частину першу статті 123 викладено в новій редакції.
Стаття 123. Зустрічний позов
1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
35
Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову
1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.
Частину першу статті 128 доповнено словами "із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення".
Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову
1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
36
Стаття 129. Строк проведення попереднього судового засідання
1. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі.
У частині першій статті 129 слова "одного місяця" замінено словами "десяти днів".
Стаття 129. Строк проведення попереднього судового засідання
1. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
37
Стаття 130. Попереднє судове засідання
6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:
4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
7. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.
8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.
9. Відсутня.
Пункт 4 частини шостої викладено в такій редакції:
частину сьому викласти в новій редакції.
частину восьму доповнити абзацом другим.
у частині дев'ятій слова "про подання яких було заявлено" замінити словами "які було подано".
Стаття 130. Попереднє судове засідання
6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:
4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;
7. Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.
8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.
Відкладання попереднього засідання допускається один раз. Неявка на попереднє засідання належно повідомлених третіх осіб не перешкоджає його проведенню.
9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
38
Стаття 131. Подання доказів
1. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.
2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Стаття 131 викладена в новій редакції.
Стаття 131. Подання доказів
1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
3. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
39
Стаття 133. Забезпечення доказів
4. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.
У частині четвертій статті 133 слова "десяти днів" замінено словами "трьох днів".
Стаття 133. Забезпечення доказів
4. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
40
Стаття 136. Заява про виклик свідка
1. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
2. Відсутня.
Стаття 136 доповнена частиною другою такого змісту.
Стаття 136. Заява про виклик свідка
2. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
41
Стаття 137. Витребування доказів
1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Частину першу статті 137 доповнено.
Стаття 137. Витребування доказів
1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
У частині п'ятій статті 151 слова "десяти днів" замінено словами "трьох днів";
Стаття 151. Підстави для забезпечення позову
5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
43
Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
У частині четвертій статті 154 слова "десяти днів" замінено словами "п'яти днів".
Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
44
Стаття 156. Призначення справи до розгляду
2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
У частині другій статті 156 слова "п'ятнадцяти днів" замінено словами "семи днів".
Стаття 156. Призначення справи до розгляду
2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
45
Стаття 157. Строки розгляду справ
2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
У частині другій статті 157 слова "один місяць" замінено словами "п'ятнадцять днів".
Стаття 157. Строки розгляду справ
2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
46
Стаття 162. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання
3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.
Частину третю статті 162 викладено в новій редакції.
Стаття 162. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання
3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
47
Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі
1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.
Частину першу статті 168 доповнено словами "з інших підстав".
Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі
1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
48
Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі
1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;
3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У пункті 2 частини першої слово "неявки" замінено словами "першої неявки";
Частини третю та четверту викладено в новій редакції.
Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі
1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними
3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
49
Стаття 173. Початок розгляду справи по суті
2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.
Друге речення частини другої статті 173 виключено.
Стаття 173. Початок розгляду справи по суті
2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
50
Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.
7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
У частині п'ятій слово "відкласти" замінено словом "зупинити" і доповнено словами "який не може перевищувати шести місяців";
Частину сьому викладено в новій редакції.
Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
5. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
7. У разі якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
61
Стаття 193. Судові дебати
8. Відсутня.
9. Відсутня.
Статтю 193 доповнено частинами восьмою та дев'ятою.
Стаття 193. Судові дебати
8. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.
9. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
62
Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами
2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.
Частину другу статті 197 доповнено.
Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами
2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
63
Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
У частині першій слова "семи днів" замінено словами "трьох днів";
У частині четвертій слова "п'яти днів" замінено словами "трьох днів".
Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
64
Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
7) Відсутній.
Частину першу статті 201 доповнено пунктом 7.
Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
65
Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
6) Відсутній.
Частину першу статті 202 доповнено пунктом 6.
Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
66
Стаття 203. Строки, на які зупиняється провадження у справі
пункт 2 частини 1 пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього Кодексу:
до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження;
на час хвороби сторони;
до розшуку відповідача;
на час проведення експертизи;
відсутній.
5) відсутній.
Пункт 2 доповнено абзацом шостим
Статтю доповнено пунктом 5.
Стаття 203. Строки, на які зупиняється провадження у справі
1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:
2) пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього Кодексу:
до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;
Абзац 5 пункту 2 частини 1 до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;
5) пунктом 7 частини першої статті 201 цього Кодексу - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
67
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
Пункт 3 частини першої статті 207 викладено в новій редакції.
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
68
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма
3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.
Частину третю статті 209 викладено в новій редакції.
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма
3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
69
Стаття 222. Видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі
2. Копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення.
3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.
Частину другу викладено в новій редакції.
Перше речення частини третьої викладено в новій редакції.
Стаття 222. Видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі
2. Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.
3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
70
Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Частину першу статті 223 викладено в новій редакції.
Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
61
Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи
1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частину першу статті 224 викладено в новій редакції.
Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи
1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
62
Стаття 227. Повідомлення про заочне рішення
1. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
У частині першій статті 227 слова "п'яти днів" замінено словами "трьох днів".
Стаття 227. Повідомлення про заочне рішення
1. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
63
Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Друге речення частини четвертої статті 231 викладено в новій редакції.
Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
64
Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
4. Відсутня.
Статтю 256 доповнено частиною четвертою.
Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
65
Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
3. Відсутня.
4. Відсутня.
Частину другу доповнено реченням.
Статтю доповнено частинами третьою і четвертою.
Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
3. У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18 - 30 частини першої цієї статті, до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.
4. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
66
Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Текст статті 294 викладено в новій редакції.
Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
3. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
67
Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.
2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Статтю 295 викладено в новій редакції.
Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
3. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
4. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
5. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
68
Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
Перше речення частини першої статті 297 викладено в новій редакції.
Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
1. Справа реєструється в апеляційному суді у порядку, встановленому частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
69
Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.
У статті 298 назву викладено в новій редакції.
У частині першій слова "заяви про апеляційне оскарження" виключено, а слово "них" замінено словом "неї".
Стаття 298. Надіслання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії, апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
70
Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.
У частині другій статті 302 слова "п'ятнадцяти днів" замінено словами "семи днів".
Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
71
Стаття 303.1 Відсутня.
Доповнено кодекс статтею 303.1 .
Стаття 303.1. Строк розгляду апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
2. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
72
72
Стаття 304.1 відсутня.
Доповнено кодекс статтею 304.1.
Стаття 304.1.Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ
1. Розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
2. Рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду справ, передбачених частиною першою цієї статті є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
73
Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
3. Відсутня
Пункт 5 частини першої виключено;
Пункт 4 частини другої викладено в новій редакції.
Доповнено частиною третьою.
Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
5) виключено.
2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:
4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3. За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін;
2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
74
Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Пункт 4 частини першої статті 309 доповнено словами "а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу".
Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
75
Стаття 309.1 Відсутня.
Кодекс доповнено статтею 309.1.
Стаття 309.1. Підстави для скасування судового наказу
1. Судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.
2. Ухвала апеляційного суду про скасування судового наказу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
76
Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд
1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції;
6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.
2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Статтю 311 викладено в новій редакції.
Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
77
Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:
2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
Пункт 2 частини першої викладено в новій редакції:
У пункті 6 слова "з направленням на новий розгляд або вирішенням" замінено словами "та вирішення".
Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:
2) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції;
6) скасування ухвали та вирішення питання по суті.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
78
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.
Частину третю статті 315 викладено в новій редакції.
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
3. У разі скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в ухвалі має бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
79
Стаття 323. Суд касаційної інстанції
1. Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах.
У частині першій статті 323 слова "суд, визначений Законом України "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах" замінено словами "Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ".
Стаття 323. Суд касаційної інстанції
1. Касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
80
Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У частині першій статті 325 слова "двох місяців" замінено словами "двадцяти днів".
Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
1. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
81
Стаття 327. Порядок подання касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим статтею 326 цього Кодексу.
Частину першу статті 327 викладено в новій редакції.
Стаття 327. Порядок подання касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється в порядку, встановленому частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, установленим статтею 326 цього Кодексу.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
82
Стаття 328. Відкриття касаційного провадження у справі
1. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом десятиденного строку вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
У частині першій статті 328 слова "десятиденного строку" замінено словами "трьох днів".
Стаття 328. Відкриття касаційного провадження у справі
1. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
83
Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги
2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
У частині другій статті 329 слова "десяти днів" замінено словами "трьох днів".
Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги
2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
84
Стаття 330.1 відсутня.
Доповнено кодекс статтею 330.1.
Стаття 330.1. Строки розгляду касаційної скарги
1. Касаційна скарга на рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 324 цього Кодексу, має бути розглянута протягом одного місяця, а на ухвали, передбачені пунктом 2 частини першої статті 324 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
85
Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
Пункт 2 частини другої статті 336 викладено в новій редакції.
Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
86
Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд
1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення;
6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.
2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Текст статті 338 викладено в новій редакції.
Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд
1. Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
3. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
4. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
87
Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі:
6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
7) відсутній
У частині першій статті 344 у пункті 6 слова "з направленням справи на новий розгляд або вирішенням" замінено словами "та вирішення";
Статтю доповнено пунктом 7.
Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі:
6) зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті;
7) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
88
Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.
Частину третю статті 345 викладено в новій редакції.
Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду в ухвалі суду касаційної інстанції має бути зазначено, які порушення права були допущені судом першої або апеляційної інстанції.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
89
Глава 3. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ
Стаття 353. Право оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.
Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами
1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами
1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.
2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.
4. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.
5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.
Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами
1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами.
2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.
3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.
4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.
5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.
6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються.
Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами
1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.
2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.
3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.
4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами
1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
1. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу.
Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України
1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.
Главу 3 розділу V викладено в новій редакції.
Глава 3. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ
Стаття 353. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стаття 354. Право на звернення про перегляд судових рішень
1. Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.
3. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.
Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Стаття 357. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі.
2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу;
5) вимоги особи, яка подає заяву;
6) у разі необхідності - клопотання;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;
2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
2. До заяви додається документ про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються.
Стаття 359. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ
1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.
2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
4. Заява повертається заявнику, якщо:
1) заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;
2) заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;
3) заяву підписано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;
4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.
Стаття 360. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу, без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.
2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрунтованою.
3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску особі, яка подала заяву.
Стаття 3601. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України
1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження, але не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.
2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:
1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
3) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;
4) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;
5) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.
Стаття 3602. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
1. Справа розглядається Верховним Судом України на його засіданні.
2. Засідання Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.
3. Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків здійснюється відповідно до глави 4 розділу III цього Кодексу.
4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень, та результати проведених ним підготовчих дій.
5. Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.
6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.
7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.
Стаття 3603. Повноваження Верховного Суду України
1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:
1) про повне або часткове задоволення заяви;
2) про відмову в задоволенні заяви.
2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.
3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Стаття 3604. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви
1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.
4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.
Стаття 3605. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
2. Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.
Стаття 3606. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
1. Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Стаття 3607. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
90
Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
У частині першій статті 362 слова "трьох місяців" замінено словами "одного місяця".
Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
